Початкова школа

Конспект уроку з предмету

«Основи здоров’я» у 1 класі

Підготувала вчитель початкових класів   Павловська Т.В.

                                               

Тема: Складові дороги. Безпечний перехід проїзної частини дороги.

Мета: Ознайомити учнів з місцями, де можна переходити вулицю; як безпечно переходити проїжджу частину дороги; які знаки, прилади, лінії допомагають безпечному переходу; вчити практично визначати безпечні місця переходу вулиці на шляху додому; розвивати уміння орієнтуватися на вулицях міста; виховувати культуру поведінки на вулиці.

Обладнання. Плакати “Пішохідні переходи”, модель світлофора, ілюстрації до теми.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Учитель. – Пролунав для всіх дзвінок –

                    Розпочати час урок.

                - Стали всі рівненько.

                  Вийшли із-за парт.

                   Урок з основ здоров’я

                   Будем починать.

Діти.        – Всі за парти ми сідаєм,

                   До роботи приступаєм.

Учитель. – Подивилися на мене.

                   Усміхнулися усі.

                    Чи готові до уроку?

                    Молодці!

- Бажаю вам на уроці відчути радість і задоволення від роботи, творчої активності, кмітливості і винахідливості. Нехай цей урок залишить у вас міцні  і чудовий настрій.

                 - Працюймо наполегливо,

                   Швидко, старанно,

                   Щоб жодна хвилинка не

                   Втратилась марно.

- Наш урок повинен бути:

У – урожайний (на нові знання)

Р – розвивальний.

О – організований.

К – красивий.

- Сьогодні працюємо під девізом:

 Зрозуміло , всім відомо,

що приємно буть здоровим.

Тільки треба знати,

як здоровим стати.

ІІ. Повторення правил здоров’я.

1. Бесіда.

Учитель. – Мені дуже приємно вас бачити здоровими і у хорошому настрої. Перше правило здоров’я – весела усмішка. Подаруйте її своїм друзям.

- Друзі, посміхнемося разом,

  Навкруги все стане лагідним, приємним.

  Дружно до роботи візьмемось –

  І урок наш буде милим, гарним, теплим.

- Ну, а щоб міцне здоров’я мати,

  Треба правила всі знати.

  Бо здоров’я – це прекрасно,

  здорово, чудово, ясно.

2.     Гра «Мікрофон»

- Які правила здоровя вам відомі?

- Як ви піклуєтеся про своє здоровя?

(Діти дають відповіді)

Учитель. – Молодці! Бачу і чую, що ви добре знаєте правила здоров’я і дружите з ними.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

1.     Відгадування загадки.

Йде з села до села,

А з місця й кроку не зробить. (Шлях)

2.     Вправа «Очікування»

-         Як ви гадаєте, про що йтиметься на уроці?

-         Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Ми з вами будемо вивчати будову вулиці, дороги. Дізнаємося про основні лінії до­рожньої розмітки. Навчимося визначати небезпечні місця на вулиці для пішоходів.

-       Частина вулиці відведена для пішоходів називається  тротуаром.

-      Особа, яка перебуває поза транспортним засобом на дорозі називається пішоходом.

-      Пішоходові потрібно рухатися з правого боку тротуару.

-       Пішоходові треба перейти на другий бік вулиці по пішохідному переходу.

Так, для цього є пішохідні переходи. На асфальті їх позначають спе­ціальною білою фарбою — такий розмальований перехід нагадує місток. Не дуже його люблять водії. Ще б пак! Адже пішохід завжди поступається дорогою машині. А на переході — навпаки. Ступить пішохід на “зебру” — і мусять машини чекати, доки він перейде вулицю.

2. Знаки і дорожня розмітка пішохідних переходів. Робота з таблицею “Пішохідні переходи”.

Переходи позначаються дорожнім знаком, на якому намальовано чоло­вічка, що йде по “зебрі”, а інколи — довгим жовтим ліхтарем з чорним

На синьому квадраті — білий трикутник з чорним чоловічком. Цей знак встанов­люють безпосередньо біля пішохідного пе­реходу. Він є вказівним знаком.

За 50 м до переходу встановлюють попереджувальний знак для водіїв — чер­воний трикутник з чоловічком, що йде по “зебрі”. Він попереджає водіїв, що скоро буде пішохідний перехід.

Існують також підземні переходи і надземні. Вони позначаються такими знаками.

  Основні правила переходу вулиці пішоходом.

•   Пішоходи повинні переходити проїжджу частину вулиці по пішохідних переходах. Якщо є світлофор, то треба йти тільки на зелене світло.

•   Якщо переходів немає, то дорогу слід переходити на перехрестях по лінії тротуару або узбіччя.

•     Перед тим, як переходити дорогу з двостороннім рухом, необхідно подивитися ліворуч.

Якщо проїжджа частина вільна, то можна йти. Дійшовши до середини вулиці, треба зупинитися. Якщо рух транспорту почався, необхідно почекати на “острівці безпеки” або на лінії, що розділяє транспортні потоки протилеж­них напрямків.

Тепер треба подивитися праворуч. Якщо проїжджа частина вільна, закін­чити перехід.

• Для того, щоб перейти дорогу з одностороннім рухом, необхідно подиви­тись в сторону, протилежну рухові транспорту. Якщо машин немає, то перехід треба здійснити в один прийом, тобто без зупинки на середині проїжджої частини

.Умови безпечного переходу:

-      Автомобілі зупинилися.

-      Автомобілів на дорозі немає.

 -    Автомобілі далеко.

3. Гра “Перехід”.

Перед початком руху — подивитись наліво.

Машин немає — іди!

Дійшов до середини — подивись направо.

Машини близько — почекай.

Машин немає — закінчуй перехід! (Повторити 2-3 рази.)

Фізкультхвилинка.

Щось повісили носи

І з-за парт не вийшли всі.

Вгору добре потяглись,

На носочки піднялись.

Опустились легко вниз,

І подув в обличчя бриз.

Як дерева, захитало:

Вправо-вліво, вліво-вправо.

Біля парт усі присіли,

Потім встали й полетіли.

Руки в боки узяли,

На всі боки повели.

Руки вниз всі опустили

І за парти тихо сіли.

                                                  Л. Лук'янець

Вчитель. Пішоходам допомагає перейти дорогу світлофор.

Він має три кольори…

 4.Гра “Червоний, жовтий, зелений”.

На сигнал “жовтий” — тиша,

на “червоний” — плещуть у долоні,

на “зелений” — крокують (умовно).

5. Гра “Неуважний пішохід”.

Вчитель. Загорілось жовте світло — отже, я можу йти.

Діти. Ні, треба чекати.

Вчитель. Загорілось зелене світло — отже, я готуюсь до переходу.

Діти. Ні, можна йти.

Вчитель. Загорілось червоне світло — отже, йти не можна.

Діти. Правильно.

І так далі.

Рольова гра «Я  - пішохід»

V. Хвилинка – цікавинка.

  Чому так назвали світлофорика.

 Учень. Назва моя походить від двох слів: нашого слова “світло” і грецького “форос” — несе. Отже, у перекладі на нашу мову слово “світло­фор” означає: той, що несе світло.

Учитель. А чи знаєте ви, що світлофори походять від прапорців, якими користувалися залізничники, щоб керувати рухом поїздів? Було три прапорці: червоний, який забороняв рух, жовтий, що закликав до обережності, і зеле­ний, який дозволяв вільно їхати. Мали три кольори і перші світлофори, котрі з’явилися на початку XX століття. Це були великі дошки, пофарбовані у три кольори. По їхній поверхні з одного кольору на інший переповзала стрілка, вказуючи, який саме колір слід брати до уваги. Її важко було розгледіти здаля, і водії помилялися, не розуміючи, на який колір вона вказує.

На сучасних світлофорах вогні спалахують по черзі, так що сплутати їх можна хіба навмисне.

1.     Урок ввічливості.

Який зв’язок між ввічливістю та Правилами дорожнього руху? На­певно, правила зрозумілі всім. Тільки чому ж люди часто порушують їх? Передусім, через невихованість та нечемність.

Коли людина починає мислити, вона обов’язково дійде висновку, що ввічливим бути значно корисніше, ніж неввічливим. Виходить, ввічливий — то розумний. Тому вихована людина легше і швидше знайде вихід з будь-яких ситуацій. На початку нашого століття в Німеччині точилася досить запекла боротьба за культуру поведінки на вулиці. Штрафи не допомагали — пішо­ходи не чекали на зелене світло і переходили вулицю як заманеться. І тоді проблемою зайнявся один мудрець. Він одразу відмінив силу-силенну зако­нів, покарань, а натомість встановив один-єдиний:

“Пішохід, який перейшов вулицю на червоне світло, повинен одразу ж повторити цей вчинок тричі”.

Поліція наполегливо втілювала закон у життя.

Порушники, яким пощастило вижити, категорично заповідали дітям і онукам суворо дотримуватись Правил дорожнього руху.

2. Гра ‘"Заборонено — дозволено”.

На правильну відповідь учні говорять “дозволено” (або показують зелений сигнал світлофора), а на неправильну — “заборонено” (червоний).

Пустувати тут, де люди... (заборонено).

Стань взірцевим пішоходом! Це... (дозволено).

Як заходиш у автобус,

Краще уперед пройди,

Не крутись — це заважає,

Стій спокійно чи сиди.

Їхать “зайцем” — знають всі — це...

А бабусі дати місце — це...

Йти, коли червоне світло...

На зелене — навіть дітям йти...

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

1.     Робота з прислів’ям.

Береженого й Бог береже.

-      Що хотів сказати народ складаючи це прислів’я?

2.     Робота в зошиті. с.44 – 45.

3.  Гра “Сигнали світлофора”.

Учні стоять у шерензі обличчям до світлофора. На зелений сигнал роб­лять крок уперед; червоний — крок назад; жовтий — стоять. Хто помилився, вибуває з гри. Перемагають ті, хто жодного разу не помилився.

Учитель. А хто знає, чому саме зелений шлір каже: “Шлях вільний! Іди спокій­но!”, жовтий застерігає: “Приготуйся!”, а червоний вимагає: “Зупинись негайно!”?

Зелений колір — колір весни, колір молодого листя; здавна вважався кольо­ром радості, життя, надії. Древні лікарі при нервових захворюваннях радили хворим довго дивитися на зелень, носити одяг зеленого кольору, фарбувати стіни у зелене. Це колір росту. Ми часто любимо дивитися на рослини, які ростуть. Бог піклується про них. А ще більше піклується про нас. Якщо ми будемо вірити Йому, то він допоможе нам рости в добрі та любові.                                                                             

VІІ. Підсумок уроку.

1.     Бесіда.

-      Які ви знаєте місця для безпечного переходу вулиці?

-      Які види переходів ви вивчили?

-      Що означає кожний колір світлофора?

-      Розкажіть основні правила переходу вулиці.

-      Чому до переходу дороги слід готуватися?

           2.Вікторина

-          Особа, яка перебуває поза транспортним засобом на дорозі. (Пішохід)

-      Частина дороги призначена для руху пішоходів. (Тротуар)

-          Випередження одного або кількох транспортних за­собів. (Обгін)

-          На який сигнал світлофора пішоходу забороняється рухатися? (На червоний)

-          Місце, де перетинаються дороги. (Перехрестя)

-          Особа, яка керує будь-яким транспортним засобом. (Водій)

-      Будь-яка вулиця, що використовується для руху. (Дорога)

-      На який сигнал світлофора можна рухатися? (Зелений)

Театралізована вистава  

«Будь уважним на дорозі»

Підготувала і провела  вчитель початкових класів   Павловська Т.В.

Лунає аудіозапис звуків аварії – звук гальм, сигнали машин і зіткнення, із – за ширми вилітають взуття Хлопля – Шибеника, кермо, колесо.

На тротуарі стоять Дідусь, двоє вихованих дітей, Хлопець – Шибеник. На протилежному боці -  Футболіст. Він кличе Шибеника. Той вилітає на проїжджу частину, чути скрип гальм, свисток міліціонера. Діти хапають Шибеника, тягнуть назад, за ними іде дідусь.

Дідусь

Що ж ти, хлопче, робиш?

Чи очей своїх не маєш ,

На червоний вилітаєш?

Шибеник

Ой, я, братці, поспішаю:

У футбол сьогодні граю.

Он товариш мій завзятий

Обіцяв в команду взяти.

Хлопчик

Поспішаєш? Співчуваю!

Я тут теж не загоряю!

Але ж можна очі вгору

Підвести до світлофора?

Шибеник

Я на нього не дивлюся,

Тільки трохи роззирнувся –

І хутчіш перебігати,

Бо не хочеться чекати.

Дідусь

А хоч ти те розумієш:

Як проскочить не зумієш,

То потрапиш під машину.

Футболіст

А у футбол ми зроду – віку

Не запишемо каліку.

В спорті той лиш виграває,

Хто здоровя добре має.

Там виснажливі треніровки

І всебічні підготовки.

Якщо буде щось боліти,

В нас нема чого робити

Шибеник

Ой, ну що ви причепились!

Язики ще не стомились?

Добре буду я терплячим.

Дідусь

І ви вірите хлопчині?

Він же весь, як на пружині!

Й дуже дивно виглядає:

Мізки є, а знань немає.

Його б трішечки повчити,

Гвинтики всі підкрутити

Й відпустити лиш потому,

Коли залік здасть у всьому.

Шибеник      Ой!

Хлопчик

Попався! Ну стривай!

Не відпустимо – і край!

Коли хочеш буть на волі,

Згадуй все, що вчив у школі.

Шибеник

Ми багато чого вчили,

Дарма ляси лиш точили.

Цим малих дітей лякають,

Бо більш клопоту не мають.

Дідусь

Був і я колись завзятим

І сваривсь із татом,

А тепер я так гадаю,

Ось послухай!

Як я малим гуляв, немов у сні,

За ручку з кимсь незнанними шляхами,

Про світлофор торочили мені

Дорослі всі нудними голосами.

Три кольори мої, три кольори,

Ви дивитесь на нас по черзі з висоти,

З них жовтий – це чекайти до пори,

Червоний – зупинись, зелений – можна йти.

Шибеник

Ну, я теж це памятаю.

Про три кольори я знаю…

Є ще світлофор двоокий,

Зі словами більш

Є з дзвіночком світлофори –

Зустрічав такий учора.

Ним керуються незрячі.

Дівчинка

Ти у нас герой, юначе!

А хто ще тут на дорозі

Керувати рухом в змозі?

Шибеник

Коли є регулювальник,

На дорозі – він начальник.

Рухом жезла, рук і тіла

Він розкаже все до діла.

Він магічну силу має:

Світлофори заміняє.

Футболіст

Є ще знаки особливі

На шляху не менш важливі,

Їх на групи розділяють,

Вони різну силу мають.

Дівчинка

Заборонні, наказові –

Ці для всіх обов′язкові.

Є ще знаки вказівні,

Скажуть щось тобі й мені.

Попереджувальні знаки

Мають теж свої ознаки,

Знаки сервісу – то знай –

Вкажуть шлях в медпункт, на чай.

Шибеник

Що за знаки на дорозі

Посередині на розі,

Ланцюжком у різні боки,

Наче стрибали сороки?

Дідусь

Білі лінії – розмітка –

Теж покажуть чітко й швидко,

Де машині повертати,

Пішоходам – зачекати.

А це - зебра знає кожний,

Переходити тут можна.

Шибеник

Як же йти безпечно й скоро?

Тут не видно світлофора!

Хлопчик

Подивитися ліворуч,

А з середини – праворуч,

Всі машини пропустити

І на той бік припустити.

Повз них проходить дівчинка з гіпсом на руці і перев′язаною головою.

Дівчинка

Ой, Віко, що з тобою:

З головою і рукою?

Хвора

Бігла я до магазину

Та й попала під машину.

Світлофори працювали,

Та я їх не помічала.

Думала, що вмить проскочу…

Ох, і згадувать не хочу!

Дівчинка

Як тобі оця дівчина?

Щось нагадує «картина»?

Що, і очі ніде діти?

Шибеник

Ну, буває, що ж робити…

Футболіст ( до хворої )

А що ж далі? Пам′ятаєш?

Чом же не розповідаєш?

Хвора

Ну, а далі справи «гарні»:

Опинилась у лікарні.

Там повним – повно народу,

Як грибів у непогоду.

Всі у гіпсі і з синцями,

З милицями і з бинтами.

Той лежить, а цей кульгає.

Кожний день хтось прибуває.

Футболіст

Що ж за місце таке дивне?

Може, бокс, щось ще спортивне?

Хвора

Ні, там хворі всі лежали,

Що в аварії попали.

Серед них дітей багато,

Більше хлопців, ніж дівчата.

Дівчинка

Що ж вони розповідають?

Все на водіїв звертають?

Чи якісь іще причини

Більш важливі є?

Хвора

А… Мишко розповідає,

Що чіплявся за трамваї.

Поки, каже темна сила

Аж на шлях його не збила.

Він, як сніп, упав на спину

І попав якраз під шину…

Два брати в хокей ганяли

На дорозі, ну й попали:

Тут водій з – за рогу їхав,

Не спинив, бо мчав не тихо.

Стукнулися всі лобами,

Гулі в них повилітали,

Ще бува, що дітки грають,

А батьки за них страждають.

Ще й водій відповідає,

Й мабуть спокою не має,

Бо у нього ж є родина

Й, може, теж така дитина.

Учитель. Ось які негаразди можуть статися з тими, хто ігнорує правила поведінки на дорозі!

Заключне слово надається помічникам дорожнього руху.

Свисток

Ось і ми ввели навіки

В школі правила безпеки.

Регулювальник

Згадуючи інструктаж,

Застосуйте досвід наш.

Світлофор

Ми бажаєм щастя й долі,

Успіхів у рідній школі.

Усі

Будьте ви усі здорові!

Звучить музика. Діти йдуть усі зі сцени.

ПОДОРОЖ У КРАЇНУ ДОРОЖНІХ ЗНАКІВ   (Швайка А.Ю.)

Мета, Закріплювати знання дітей з правил вуличного рух, запобігання травматизму. Виховання культурної поведінки на вулиці, в транспорті.

Обладнання: Малюнки перших шляхових знаків, до¬рожні знаки, світлофор, програвач, платівки, загад¬ки, малюнок автобуса, каса.

Хід уроку. Вступне слово вчителя.

— Діти, ви любите подорожувати? Хто із вас вже подорожував?

На якому транспорті?

Відгадайте загадку і таким чином виберете транспорт, на якому і відправимось ми з вами у сьогоднішню подорож,

Загадка.

Дом по улице идет,

На работу всех везет

Не на курьих тонких ножках,

А в резиновьіх сапожках.

                    (Автобус)

-  Діти, якщо ви хочете кудись поїхати, прийшовши на

станцію чи вокзал, що ви повинні в першу чергу зробити?

(Придбати квитки).

Слово касиру.

Касир. Я вам видам квитки за тієї умови, якщо ви дасте відповіді на запитання.

— .Кого називаємо пішоходом? (Діти відповідають).

—  Чи будуть пішоходами Люди, які виконують якусь роботу на дорозі?

—  Кого називаємо водієм?

—  Якщо мама котить коляску, хто вона, пішохід чи водій?

—  Що спільного між дорогою і тротуаром?

—  В чому відмінність між ними?

—  На якому транспорті нам можна подорожувати?

— Як обходити ці види транспорту?

— Де можна гратися дітям?

—  Що називаємо залізничним переходом?

Ось ви відповіли правильно. Одержуйте квитки і маєте право подорожувати в Країну дорожніх знаків.

Водій. Сідаємо в автобус, шановні пасажири. Поступа¬ємось місцем старшим, жінкам. (Сідають дівчата, а потім хлопчики).

Касир. Щасливої дороги.

Доїхали. (Звучить гудок автобуса).

Виконують пісню «Автомобили».

Екскурсовод (учень). Ми зупинились на площі Історична.

Багато тисяч років тому, люди користувалися звірини¬ми стежками. Тварини без складних приладів і точних розрахунків уміють обирати найнебезпечніший напря¬мок. Вони обминають велике каміння, грузьку драговину, глибокі провалля. Перші дороги у Південній Америці прокладались по шляхах слонів.

(На магнітній дошці прикріплені малюнки).

Учениця. Довгий час люди користувалися первісними шляховими знаками.

«Не йди сюди» — гілочка покладена поперед стежки.

«Прямуй так» — наконечник стріли чи списа, біля ньо¬го малюнок оселі.

«Повертай назад, там...» — зламана гілочка, тонка вер¬шина якої повернута до грубішого кінця, а біля неї зоб¬раження хижака.

Деякі знаки, зовсім змінившись, дожили до нашого часу.

Білочку на стежці нагадує знак «В'їзд заборонено».

Наконечник стріли — «Рухатися тільки в цьому на¬прямі»

А зігнуту назад гілочку — знак «Місце для розвороту».

Учитель.   Первісні дороги   важко  назвати  шляхами.

Древні єгиптяни мостили їх камінням, а сирійці — цег¬лою, а предки Древньої Русі — дерев'яними колодами, римляни — з плит. Перші вимощені дороги з'явились в розвинених  могутніх державах:   Єгипті,   Персії, Римі. Ці дороги були вузькі. Щоб розминутися ви¬никли правила чиношанування, хто багатший, той проїде.

Селянин всім завжди вступав дорогу. Зараз правила вуличного руху для всіх однакові. Поступається дорогою той, кому це легше зро¬бити.  Пішоходи — машинам, машини — трамваям, поїздам.

Для безпечного руху на дорогах весь транспорт і пішоходи підкоряються суворим законам дорожнього руху. Знати і виконувати ці знаки повинні всі: до¬рослі й діти, пасажири, пішоходи, водії.

А стежать за цим працівники ДАІ.

До нас на подорож ми запросили  працівника ДАІ.   Йому слово.

Діти   дякують.   Дарують квіти.

Учигель. Ось ми прибули на зупинку «Пограймо».

Незнайко.  Не знаючи сиг¬налів світлофора, я під маши¬ну ледь не потрапив. Діти, допоможіть мені, розкажіть, як треба переходити вулицю.                    

Учениця.

Не поспішай, чекать умій,

Коли червоне світло — стій.

Ти приготуйся, щоб іти,

Як жовте світить з висоти.  

А як зелене угорі —

Рушати можна дітворі! Гра «Світлофор».

Учитель. Зупинка ДАІ. Нас зупинила державна ав¬тоінспекція.

Сценка. 2 дівчинки, переходять вулицю, читаючи книжку.

Інспектор ДАІ. (Зупиняє їх жезлом). Почекайте-но, подружки, Де ж то очі ваші, вушка? Справа скінчиться погано, Буде бід у вас чимало, Бо дорога — не читальня І не місце для бовкання.

Вікторина. (Проводить учень — «працівник ДАІ»).

— Як пішохід повинен ходити по вулиці?

— Як іти пішоходам, де немає тротуару?

— Де переходити вулицю, дорогу?

— Як переходити вулицю без регулювальника?

—  Чому не можна появлятися перед транспортом, що близько рухається?

Молодці! Можете їхати.

Учитель. Всіх пасажирів прошу зайняти свої місця. Рушаємо до школи.

(Гудок автобуса. Музика).

Поїхали.

Ось і закінчилась наша подорож по Країні дорожніх знаків.

Чи сподобалась вам ця мандрівка?

Бажаю всім міцного здоров'я, щоб ніколи не траплялось з вами дорожніх пригод. Спасибі за увагу і участь у подорожі.

Гра-бесіда  «Твій друг-велосипед»                                                                                             Підготувала і провела      вчитель початкових класів       Кондрашенко Л.М.

                            

Мета: розширювати уявлення про велосипед; розповісти про історію створення велосипеда; учити розрізняти дорожні знаки і правильно називати їх призначення, визначати місця ігор і катання на вело­сипеді; виховувати пильність.

Обладнання: малюнок «Складові велосипеда»: розрізані на 6 частин картки із зображенням велосипеда; правила на картках-«колесах»; дорожні знаки.

ХІД ЗАХОДУ

Вступне слово вчителя

Учитель. Діти, наше село дуже красиве і природою, і людьми, і рухом. Але іноді рух машин можуть призвести до аварій. Щоб жити безпечно, треба навчитися правильно уміти поводитися в різних ситуаціях.

- Відгадайте загадку.

• Триколісний друг у мене.

Має він кермо зелене.

 Ще сидіння та педалі...

 Певно, ви його впізнали? (Велосипед)

-Ви ще діти, і не маєте права сідати за кермо автомашини. Тому для вас створені маленькі машини, а також і велосипеди. Не секрет, що всі діти полюб­ляють кататися на велосипеді. А чи знаєте ви, що для їзди на велосипеді ство­рені певні правила безпеки?

Розповідь «Складові велосипеда» (за малюнком)

Як улаштований велосипед?

ІІІ. Гра «Яка частина відсутня?»

На малюнку затуляється частина велосипеда, а учні називають її.

Робота в групах. Гра «Хто швидше збере велосипед?»

Діти збирають з розрізаної на 6 частин картки намальований велосипед.

Історія велосипедів

Учитель. Один мудрець сказав, що, за винятком азбуки і книгодруку­вання, з усіх винаходів найбільше користі людству принесли ті, які навчили людей скорочувати відстані. Велосипед — одне з таких винаходів.

Перші велосипеди з'явилися в Німеччині 1818 р. — їх називали «костотрясами». їх винахідником був Карл Дрейз. Його машина була дерев'яна, мала два рівних заввишки колеса і сідло між ними, але ланцюгової передачі ще не було,  і пересувалися на ній, відштовхуючись ногами від землі. Мабуть, тому і звали нову машину велосипедом — адже в перекладі велосипед означає швидка нога. Пересуватися на нім було незручно. Сідока трясло.

Потім в Шотландії 1830 р. винайшли велосипеди, які називали «павук» з-за безлічі тонких блискучих спиць на колесі, які дуже нагадували павутину. Швидко біг по дорозі велосипед-павук. Один разок натиснеш на педаль— проїдеш цілих 5 метрів. Заднє колесо було більше за переднє. Усе б добре, та от  біда: потрапить під колесо камінь — цей незграбний велосипед з ходу перевертається, а велосипедист вискакує з сідла, перелітає через кермо і падає на землю. Не машина, а норовистий кінь, який так і намагається скинути з себе  наїзника.

Через деякий час з'явилися безпечніші велосипеди. Відтоді став розвиватися і велосипедний спорт.

Цікаво знати!

— А чи знаєте ви, що велосипед — один з найпоширеніших транспортний засобів? Тільки в Японії і Китаї, за даними останніх років, налічується 120 млн. педальних машин. А всього на земній кулі з 400-500 млн. Це набагато більше, ніж легкових автомобілів, кількість яких досягає 300 млн. Які тільки не роб­лять тепер велосипеди! Є велосипеди, що легко поміщаються у багажник авто­мобіля. Є велосипеди-малоколески. На них зручно їздити у сучасному місті, де безліч автомашин. Є велосипеди вантажні, з причіпною коляскою, на них пере­возяться вантажі до декількох десятків кілограмів. На інших доставляють по­шту. Є тепер навіть триколісні велосипеди для дорослих. Вони створені спеці­ально для літніх людей. На дитячих велосипедах багато хто починає кататися, ледве навчившись ходити, для школярів виготовляють підліткові велосипеди. У спортивних змаганнях по шосе використовують легкі і міцні велосипеди для перегонів.

Вивчення правил дорожнього руху під час катання на велосипеді

Учител ь. Щоб кататися безпечно, ви повинні знати правила дорожнього руху під час катання на велосипеді.

1.Не катайся в місцях, де можна випадково виїхати на проїжджу частину.

2.Вибирай проїжджу частину, безпечніший шлях дороги. Кататися можна на дитячому майданчику.

3.Котячись з гори, дивися тільки вперед перед собою, не озирайся назад.

 Учитель. Виходячи на вулицю, ми стаємо пішоходами, той, хто сидить за

кермом автомашин, — водіями, на велосипеді — велосипедистами. Для того, щоб не було пригод на дорогах, для нас існують дорожні знаки. Так от, для ве­лосипедистів теж існують дорожні знаки. Подивіться на них і поясніть призна­чення цих знаків:

  *  Велосипедна доріжка

 *Рух велосипедів заборонений

 * Перетин з велосипедною доріжкою

Гра «Розумне колесо»

Учні по черзі виходять до дошки, на якій прикріплені яскраві кольорові колеса велосипеда. Знімають колесо і читають зі зворотного боку правило до­рожнього руху на велосипеді і заходи безпеки.

*По вулицях і дорогах до 14 років їздити на велосипеді забороняється. їздити можна тільки по спеціальних доріжках та майданчиках, закритих для автомо­більного транспорту.

*Пасажиром велосипеда може бути дитина не старше 7 років. Переобтяженим велосипедом важко управляти.

* Якщо вам потрібно перетнути дорогу, зійдіть з велосипеда і, тримаючи його за кермо, пройдіть по пішохідному переходу. Спроба перескочити дорогу на вело­сипеді може дуже погано скінчитися.

* Велосипедист повинен строго стежити за справністю гальм у велосипеда, перед кожною поїздкою не забувати їх перевіряти. Обов'язково майте на велосипеді дзвінок, щоб оповіщати людей про своє наближення, світловідбивачі і фару. Тоді вас буде ввечері видно здалека.

Будьте особливо уважні на під'їзних доріжках до будинку, де у будь-який момент може з'явитися

машина.

*Пам'ятайте, що при їзді у дворах небезпечно виїжджати з арок або із-за рогу

будинку. Ви можете несподівано виявитися на шляху автомобіля. . Не влаштовуйте швидкісних перегонів там, де ходять люди. Будьте уважні до тих, кого ви об'їжджаєте, особливо до літніх людей і маленьких дітей.

* Не катайтеся у місцях, де можна випадково виїхати на проїжджу частину.

Чи знаєш ти?

Велосипед повинен мати спеціальне спорядження.

1.Дзвінок для подачі звукового сигналу; кріпиться на лівій стороні рульо­вої труби.

2.Передня фара .з білим світлом; встановлюється так, щоб світло від неї па­дало на проїжджу частину на відстань до 20 м від велосипеда, і вмикаєть­ся в темний час доби, в умовах недостатньої видимості (туман, дощ, сніго­пад, в тунелях).

3.Задній ліхтар і відбивач червоного світла дають можливість водіям, що їдуть ззаду, своєчасно побачити велосипедиста та об'їхати його.

4.Дзеркало заднього виду для спостереження за дорогою позаду; кріпиться на лівій стороні керма шарніром.

5.Номерний знак на задньому щитку.

6.Дорожній інструмент для усунення несправності велосипеда в дорозі.

7.Велосипедний насос; кріпиться до рами на нижній, верхній або підсі­дельній трубі.

Вікторина

*Які правила виконує велосипедист, якщо він веде велосипед руками?

* У якому віці дозволяється виїжджати на велосипеді на дороги загального корис­тування?

*Чи дозволяється рух на велосипедах по дорозі, позначеної знаком «Автомагі­страль»?

*Чи дозволено буксирування велосипеда іншим велосипедом? Відповіді:

Правила для пішоходів. . Не молодше 14 років.

Не можна.

Не дозволяється.

Не дозволяється.

У чите л ь. Потрібно також пам'ятати, що велосипедист (як і ролер) може травмувати не лише себе, але й пішоходів, якщо він їде по тротуару, та і до того ж з великою швидкістю.

Підлітки нерідко проносяться на велосипедах через дитячий майданчик, не замислюючись, що на шляху в них може виявитися маленька дитина. Це одна з причин травматизму серед дітей.

Підсумок заходу

-Чи можна дітям їздити на велосипеді по шосе?

-Де дозволяється кататися на велосипеді, санчатах, лижах, ковзанах?

-Чому не можна гратися на вулицях і дорогах?

-Де можна влаштовувати різні ігри?

=Як треба вчинити, якщо на проїжджу частину вулиці ненавмисно вико­титься м'яч?